Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Екатеринбург

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Yo, народ! Сегодня я хочу вам рассказать об одном из самых офигенных приключений в моей жизни. Внимание, все совпадения случайны! Не повторяйте это дома, ладно? Это была зима, и я решил замутить что-то нереальное. Дело в том, что у меня была закладка наркотиков – кодеин, который я купил у своего доверенного дилера. Так что представьте себе, я во всю наварил кайф, и чувствовал себя абсолютным королем. Друзья и я любим понаходить себе разных безбашенных развлечений, и на этот раз мы решили собраться и сыграть в хоккей на лыжах. Да-да, вы не ослышались, хоккей на лыжах! Это как в обычном хоккее, только вместо коньков – лыжи.

Похмелье от кумаров, которое меня держало на месте, не стало помехой. В запасе была и травка – на всякий случай, но обычно я просто забиваю на неё и не обращаю внимание. Что я могу сказать, я просто не люблю её. Мы собрались на катке, нас было около двадцати человек, и каждый со своей экзотической экипировкой. Кто-то в шлемах с рожками, кто-то в старых кроссовках, а я, конечно же, решил выделиться и натянул пилотку. Ну, это такая шапка с козырьком, так что если не знаете, то забивайте. Началась игра, и я почувствовал себя настоящим профи налитым ЛСД (лсд 25). Всё крутилось, свет мелькал, и я даже не мог сосредоточиться на игре. Но это только добавляло адреналина! Очередной бросок, и мячик улетел в самый дальний угол катка. Я сильно задышал, поплевал в ладони ради эффекта и отправился за ним. Кажется, я даже поймал его – или это была моя курительная смесь, я уже запамятовал.

Эй, ребята! – крикнул я с полулыжью между зубов. – Ну что, кто готов быть моим противником?!

Я уже даже не помню, сколько голов я забил в течение той игры. Но главное, что каждый забитый гол только усиливал моё превосходство и приносил позитивный кайф. Это была бомба, друзья! Конечно, в какой-то момент я учуял небольшое похмелье от кумарах, и понял, что пора немного остановиться. Но кто мог остановить самого крутого хоккеиста на лыжах? Только я сам! Как итог, мы завершили игру, побывали в истинной эйфории и отправились на посиделки. Был вечер, и всё ещё крутилось вокруг, но я уже начал понимать, что пора спокойно закончить этот волшебный день. Так что, друзья, никогда не стесняйтесь замутить что-то нереальное в своей жизни. Берите что-то новое, вызывающее адреналин, и просто наслаждайтесь жизнью. И помните, всё это только виртуальная игра, и важно не забыть о реальности. Всем хай и кайфуйте по полной!